Дослідження Бюро "Ми — є!"

Навіщо анти-ЛГБТІК+ риториці «Європа»

Яку роль «Європа» виконує в анти-ЛГБТІК+ аргументації: фіксований корпус із 79 матеріалів, аналітична підмножина з 39 і перевірка ключових тверджень за первинними джерелами.

Статус і версія

Статус результатів
Дослідження Бюро; результати перевірив автор дослідження, і їх допущено до публікації . Цифри описують лише цей корпус і не є оцінкою поширеності.
Версія
Кодбук v0.1.1 (ратифіковано ); аналіз і перевірка тверджень — ; ця сторінка — версія 1.0 від .
Поширення
Журналістський текст за результатами вийшов на сайті Громадського радіо . Це окремий канал поширення, а не джерело даних дослідження (див. нижче).

Дослідницьке питання

Що відбувається з анти-ЛГБТІК+ аргументом, коли в ньому з’являється «Європа»? Зокрема: чи постають різні європейські інституції та процеси як один зовнішній «автор» змін і чи означає це явну опозицію євроінтеграції України.

Це не дослідження ставлення українців до Європейського Союзу, не зріз поглядів українських медіа і не опис усього анти-ЛГБТІК+ дискурсу в Україні.

Корпус і метод

Корпус. 79 матеріалів із системи моніторингу Бюро, опублікованих з по . Матеріали відібрано не тематичним пошуком, а за джерелом: це записи кількох організацій і авторів, які систематично поширюють анти-ЛГБТІК+ контент; три основні джерела дають 75 із 79 матеріалів. Платформи: вебсайти — 69, YouTube — 7, Telegram — 3. Склад корпусу зафіксовано до аналізу, і він не змінювався.

Аналітичний знаменник. Для кожного матеріалу окремо визначено, чи виконує в ньому «Європа» суттєву аргументативну роль: у 23 — центральну, у 16 — роль прикладу. Разом це 39 матеріалів; усі відсотки й частки нижче рахуються від них. Решта 40 (19 — з побіжною згадкою, 21 — без європейського виміру) лишаються в корпусі як контрольні: потрапляння до вибірки саме по собі не робить матеріал «європейським».

Кодбук. Окремий журналістський кодбук «Європейська рамка» v0.1.1 — не кодбук моніторингу мови ворожнечі й не юридична кваліфікація. Змінні описують: вплив, тиск чи вимоги, приписані європейським суб’єктам; зв’язок із суверенітетом та ідентичністю; теми сім’ї та дітей; інституційне стискання; інтенсивність риторики; позицію щодо євроінтеграції.

Калібрування. Версію 0.1 перевірено на 15 матеріалах, уточнено до 0.1.1 і повторно відкалібровано на тих самих 15. Версію 0.1.1 ратифікував керівник проєкту .

Кодування. Усі 79 матеріалів закодовано з допомогою ШІ за ратифікованим кодбуком; результати й висновки автор дослідження перевірив вручну.

Перевірка тверджень. 13 тверджень із п’яти матеріалів звірено з 14 офіційними первинними джерелами; складені твердження розділено на 7 окремих частин, кожну перевірено окремо. Факти про відкриття переговорів за Кластером 1, використані в журналістському тексті, звірено з документами Ради ЄС під час підготовки цієї сторінки.

Результати

Значення для 39 матеріалів, у яких «Європа» виконує суттєву роль. Ознаки перетинаються: один матеріал може мати кілька з них.

Що зафіксовано в 39 матеріалах (кодбук v0.1.1)
ОзнакаМатеріалів із 39
Твердження про вплив, просування політик, очікування, вимоги чи зобов’язання, пов’язані з європейськими інституціями чи процесами21 (з них у 7 — пряма вимога чи примус)
Сім’я, діти або обидві теми мають вагому роль в аргументації20 (обидві — 10, сім’я — 5, діти — 5)
Зв’язок із суверенітетом, українськими нормами, правопорядком, національною ідентичністю чи самовизначенням19 (з них у 3 — пряма втрата суверенітету чи зовнішній контроль)
Підвищена інтенсивність риторики: від опису системної загрози до жорсткіших форм ворожості10 (системна загроза — 7, жорсткіші форми — 3)
Інституційне стискання: різні інституції чи механізми зведено до однієї загальної «влади»8 (категоричного переплутування інституцій — 0)
Позицію щодо європейської інтеграції України не сформульовано38 (прямий спротив — 1)

Інституційне стискання не означає, що установи переплутано: їх можуть називати правильно. Змінюється роль, яку їм відводять у поясненні подій, — різниця між тим, хто що може робити, перестає впливати на загальний висновок.

Позиція щодо євроінтеграції стосується лише змісту цих 39 текстів, а не загальних поглядів їхніх авторів. Те, що позицію не сформульовано, не означає опозиції: описувати реформу як нав’язану ззовні можна й без прямої суперечки з курсом на вступ до ЄС.

Що показала перевірка тверджень

Висновки щодо п’яти перевірених матеріалів, а не частота для всього корпусу.

Частина фактів, на які спирається така риторика, реальна. Повторюваний механізм інший: реальна норма чи процес → стискання або переосмислення → рамка зовнішнього тиску. Рекомендація перетворюється на обов’язкову вимогу, внутрішня дорожня карта — на зовнішній наказ, рішення суду з прав людини — на умову вступу, а різні інституції — на одну узагальнену «Європу».

Розрізнення, які встановлено за первинними джерелами:

  • У справі «Маймулахін і Марків проти України» (1 червня 2023 року) ЄСПЛ встановив порушення через відсутність юридичного визнання й захисту одностатевої пари; форму такого визнання обирає держава, обов’язку відкрити шлюб рішення не містить.
  • Виконання цього рішення перебуває під посиленим наглядом Комітету міністрів Ради Європи; заздалегідь визначеного законодавчого графіка перевірені джерела не містять.
  • Захід щодо законопроєкту про юридичне визнання одностатевих партнерств міститься в українській Дорожній карті з питань верховенства права, схваленій Кабінетом Міністрів 14 травня 2025 року, — це внутрішнє рішення України.
  • Переговори про вступ до ЄС відкрито 25 червня 2024 року; дорожня карта не була умовою їх відкриття. Переговори за Кластером 1 («Основи») відкрито 15 червня 2026 року; у спільній позиції ЄС щодо цього кластера ЄС вітає план України запровадити інститут зареєстрованих партнерств, зокрема одностатевих, на виконання рішення ЄСПЛ від 1 червня 2023 року.
  • Рекомендація CM/Rec(2010)5 — рекомендація Комітету міністрів Ради Європи, а не договір і не рішення суду. Європейська комісія проти расизму та нетерпимості (ЄКРН) здійснює моніторинг і формулює рекомендації, але не ухвалює обов’язкових рішень.
  • Стаття 14 Стамбульської конвенції стосується освітніх матеріалів про рівність, нестереотипні гендерні ролі, взаємну повагу й ненасильницьке розв’язання конфліктів — «де це доречно»; вона не стосується шлюбу чи юридичного визнання статі.
  • Стратегія рівності ЛГБТІК+ Європейської комісії на 2026–2030 роки — політичний документ, не обов’язковий юридичний акт для держав-кандидаток. Загального правила, яке пов’язувало б рішення грантодавців із цією стратегією, у перевірених первинних джерелах не знайдено.

Чого це дослідження не показує

  • Корпус зосереджений на кількох джерелах і не є репрезентативним: з нього не можна робити висновків про українські медіа, українське суспільство чи весь анти-ЛГБТІК+ дискурс.
  • Інтенсивність риторики — журналістський аналітичний показник, а не юридична кваліфікація матеріалу як мови ворожнечі; цей кодбук не замінює методологію моніторингу.
  • Подібність аргументів не доводить координації між авторами, спільного джерела, походження чи фінансування.
  • Зростання в часі не встановлено: дані описують концентрацію ознак, а не динаміку.
  • Для 10 із 79 матеріалів доступний лише частковий текст; такі записи позначено для пріоритетної перевірки.

Дані та доступ

Публікуємо лише агреговані значення. Тексти й посилання на матеріали корпусу, покодування окремих записів і робочі таблиці не публікуються: вони містять контент третіх осіб і внутрішні дані моніторингу.

Ці показники не є показниками Монітора і не походять із його публічних даних. Показники, похідні від кодування матеріалів Монітора, тимчасово не публікуються — до валідації еталонного набору для перевірки кодування.

Первинні джерела

Публікація в медіа: журналістський текст за результатами дослідження на сайті Громадського радіо, (рубрика «Новини», позначка «Партнерський проєкт»).

Як підготовлено цю сторінку

Підготувало: Бюро "Ми — є!".

Підготовлено: .

Як ми це знаємо: цифри й формулювання звірено з робочими файлами дослідження, які перевірив автор, — рішенням про ратифікацію кодбука, звітом результатів v0.1.1 і звітом перевірки тверджень; правові розрізнення — з первинними джерелами, наведеними вище.

Сторінка описує дослідження, а не дає індивідуальної юридичної консультації.